Кінець дедлайну Трампа. Чи натиснуть США на Путіна, уклавши «крихке перемир’я» з Китаєм?
Напередодні дедлайну 8 серпня, встановленого президентом США Дональдом Трампом для Кремля щодо припинення бойових дій в Україні, Вашингтон прагне економічно тиснути на Москву та знайшов нову ціль: продаж російської нафти Китаю.
Обмеження обсягів нафти, яку Китай купує у Росії, стало неочікуваним каменем спотикання на торговельних переговорах між США та Китаєм у Стокгольмі. Обидві сторони прагнуть врегулювати власні розбіжності, щоб уникнути жорстких тарифів та досягти ширшої торговельної угоди.
Оскільки Дональд Трамп дедалі більше розчарований президентом Росії Володимиром Путіним через те, що президент РФ відкинув попередні зусилля щодо встановлення миру в Україні, Вашингтон сподівається отримати більше важелів впливу, відмовивши Москві в мільярдних доходах.
Далі читайте тут
Міненерго: РФ атакувала обʼєкт, що забезпечує диверсифікований маршрут поставок газу в Україну
Російські військові в ніч на 6 серпня завдали удару по об’єкту газової інфраструктури: компресорній станції оператора ГТС України в Одеській області поблизу українсько-румунського кордону, повідомило українське Міністерство енергетики.
«Дана компресорна станція була задіяна в рамках маршруту, який поєднує грецькі LNG-термінали з українськими газосховищами через Трансбалканський газопровід, і по якому вже поставлявся LNG зі США й тестові обсяги азербайджанського газу», – йдеться в повідомленні.
За даними Міненерго, вночі обладнання, яке забезпечує ці поставки, атакували десятки ударних безпілотників. На місці удару працюють фахівці для встановлення наслідків атаки.
«Це – російський удар суто по цивільній інфраструктурі, цілеспрямовано проти енергетики і водночас проти відносин з Азербайджаном, США і партнерами в Європі, проти нормального життя українців і всіх європейців», – наголосили у міністерстві.
Міністерка енергетики Світлана Гринчук додала, що «це – чіткий і зрозумілий сигнал для всієї Європи, яка планує у 2027 році повністю відмовитися від російського природного газу».
«Масована російська атака дронами на ключову компресорну станцію Трансбалканського маршруту свідчить про те, що Москва використовуватиме всі доступні засоби і важелі для знищення енергетичної незалежності європейців й альтернативних маршрутів постачання газу. Якщо росіянам буде дозволено безкарно бити по нашій енергетичній інфраструктурі та газових маршрутах, то жоден інфраструктурний обʼєкт в Європі не буде в безпеці», – сказала вона.
Повітряні сили ЗСУ раніше повідомили, що в ніч на 6 серпня російські військові атакували територію України 45 ударними БпЛА типу «Шахед» і безпілотниками-імітаторами різних типів. Зафіксовано влучання дев’яти БпЛА на трьох локаціях, а також падіння уламків збитих дронів на одній локації, зазначили військові.
Президент Володимир Зеленський повідомив, що загарбники завдали ударів по електромережах у Дніпропетровській області й обстріляли газову станцію в Новосільському в Одеській області.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
«Люди б’ються за воду»: чому життя в окупації порівнюють з бідними країнами Африки?
На окупованих територіях півдня і сходу України розгортається гуманітарна криза через відсутність водопостачання. Особливо загострилась ситуація на Донбасі. Зокрема в окупованому у 2022 році Маріуполі через водний дефіцит почалися «водні бунти».
Проєкт Радіо Свобода «Новини Приазовʼя» вирішив докладніше дізнатися:
- Наскільки критичною є ситуація з водозабезпеченням на окупованих територіях півдня і сходу України?
- Що там змінилося за роки окупації?
- Чи може окупаційна влада вирішити проблеми, пов'язані з водою, і чи буде вона це робити?
Довіра до Зеленського знижується, хоч і залишається «досить високою» – опитування КМІС
Рівень довіри до президента Володимира Зеленського знижувався протягом останніх трьох місяців і станом на початок серпня в порівнянні з червнем опустився з 65% до 58% – свідчать дані опитування, проведеного 23 липня – 4 серпня Київським міжнародним інститутом соціології.
«Нинішнє опитування почалося 23 липня 2025 року, тобто на наступний день після резонансного голосування у Верховній Раді за закон №12414. Як можна бачити на графіку 1, наразі 58% українців довіряють президенту (тобто порівняно з початком червня ми бачимо зниження з 65%), а 35% – не довіряють (ріст з 30% на початку червня). Баланс довіри-недовіри знизився з +35% на початку червня до +23% на початку серпня. Разом з цим поточні показники довіри є вищими, ніж мінімальні під час повномасштабної війни, які були в грудні 2024 року», – кажуть автори дослідження.
У КМІС зазначили, що під час аналізу динаміки довіри в контексті подій навколо закону №12414 (який обмежував незалежність НАБУ і САП) треба враховувати, що вже на початку червня спостерігався низхідний тренд, тому, можливо, і до 22 липня 2025 року довіра до Зеленського вже була нижчою за 65%.
«Тобто не все зниження довіри (7 процентних пунктів) можна пов’язати із ухваленням закону №12414. Проте ця подія безперечно мала вплив, оскільки частина респондентів як причину недовіри президенту вказували саме це голосування. При цьому під час реалізації польового етапу ми бачили тенденцію, що серед перших 500 респондентів рівень довіри становив 55%, серед других 522 респондентів (тобто з якими інтерв’ю проводилися пізніше) – уже 60%. Тобто, можливо, одразу після 22 липня 2025 року було дещо глибше зниження довіри, проте вже далі на початку серпня 2025 року було деяке покращення ситуації (можливо, через дії зі скасування закону і додатковий фокус на питаннях міжнародних відносин / війни)», – йдеться в повідомленні.
Автори опитування також зауважили, що найбільше довіра знизилися серед молоді до 30 років – якщо на початку літа 74% довіряли президенту, то зараз – 59%. При цьому зниження довіри простежується і серед інших вікових категорій, але меншою мірою – з 62% до 55% серед 30-44 річних, з 61% до 56% серед 45-59 річних і з 65% до 62% серед 60+ річних.
Серед причин недовіри до Зеленського респонденти найчастіше висловлювали незадоволення корупцією і війною, зазначили у КМІС. При цьому 6% таких респондентів прямо зазначили, що вони були незадоволені голосуванням 22 липня 2025 року і через це не довіряють президенту.
«Президент Зеленський, попри доволі масштабні протести і бурхливу реакцію в медіа, зберігає досить високу довіру (і легітимність) серед української громадськості. Можливо, цьому сприяла швидка реакція на протести й оперативне внесення нового закону до парламенту. Проте стійкий низхідний тренд є тривожним сигналом, який потребує уваги і виважених рішень з боку влади», – заявив у коментарі до опитування виконавчий директор КМІС Антон Грушецький.
Верховна Рада 22 липня підтримала законопроєкт № 12414, що, як повідомлялось, обмежує незалежність НАБУ та САП. Після цього голова НАБУ Семен Кривонос закликав президента України ветувати законопроєкт, але Зеленський його підписав того ж дня.
Ці законодавчі зміни викликали протести в Україні, а також стурбованість з боку західних партнерів.
Згодом президент Зеленський вніс до Ради новий законопроєкт про «посилення повноважень Національного антикорупційного бюро України і Спеціалізованої антикорупційної прокуратури». Верховна Рада 31 липня ухвалила його за основу і в цілому.
Національне антикорупційне бюро позитивно оцінило законопроєкт №13533, поданий президентом. За оцінкою антикорупційних органів, він відновлює усі процесуальні повноваження й гарантії незалежності НАБУ і Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.
У Кремлі триває зустріч Путіна зі спецпосланцем Трампа
У Кремлі близько полудня 6 серпня розпочалася зустріч спецпосланця президента США Дональда Трампа Стіва Віткоффа з президентом Росії Володимиром Путіним.
Віткофф прилетів до Москви вранці цього ж дня. Його зустрічав голова Російського фонду прямих інвестицій (РФПІ) та спецпредставник Путіна з інвестиційно-економічного співробітництва із зарубіжними країнами Кирило Дмитрієв.
Зустріч Віткоффа й Путіна відбувається за день до закінчення ультиматуму Трампа, який вимагає від Росії до 8 серпня укласти перемир’я з Україною. В іншому випадку президент США обіцяє запровадити стовідсоткові мита на імпорт до США товарів із Росії та її торгових партнерів.
5 серпня Трамп розмовляв із президентом України Володимиром Зеленським. За підсумками бесіди Зеленський повідомив, що він і президент США «скоординували» позиції: «Обмінялися оцінками ситуації: росіяни збільшили жорстокість ударів. Президент Трамп повністю поінформований про російські удари по Києву, інших наших містах». Президент України назвав розмову продуктивною і подякував Трампу за «зусилля заради чесного та тривалого миру».
Bloomberg стверджує, що Росія спробує задовольнити Трампа, запропонувавши припинити повітряні удари – без припинення війни на землі. На повне припинення вогню Путін не погодиться, бо російські війська, за російськими зведеннями, продовжують просуватися на Донбасі. Зеленський виступає проти «тиші в небі» на користь повного припинення вогню. Reuters пише, що в Москві не вірять, що Трамп здатний запровадити санкції, з якими влада Росії не могла б упоратися.
Курська операція «стала справді особливою» – Зеленський у річницю входження ЗСУ до РФ
Президент України Володимир Зеленський вважає обґрунтованими «активні дії» ЗСУ в Курській та Бєлгородській областях Росії. Глава держави оприлюднив повідомлення на цю тему 6 серпня – в річницю входження підрозділів Збройних сил України на територію Курщини.
«Українцям укотре вдалося довести світові, що цілком реально ставити Росію на місце та достойно відповідати на її удари. Курська операція стала справді особливою. Розвідки світу її не передбачили. Росіяни – не очікували. Коли багато хто у світі думав, що ситуація в глухому куті, українці показали, що будуть і надалі захищати свою незалежність і примушувати Росію до завершення війни», – написав президент, подякувавши «кожному солдату, сержанту та офіцеру, усім, хто був залучений до виконання завдань на Курщині – усім, хто не допустив іще одного повномасштабного удару Росії по наших Сумах та Харківщині».
У Генеральному штабі ЗСУ відзначили, що «наші підрозділи змогли прорвати ворожу оборону, зайти глибоко в тил противника та зірвати його логістику». «На піку операції Збройні сили України контролювали до 1300 квадратних кілометрів території Курської області. Ми деморалізували особовий склад росіян та змусили їх перекидати на Курщину значні резерви, послаблюючи тиск на інших напрямках фронту», – ідеться в повідомленні.
Українські військові наголошують, що «російська армія загалом втратила понад 77 тисяч військовослужбовців убитими й пораненими (із них близько 4 тисячі – громадяни КНДР), знищено або пошкоджено 7236 одиниць озброєння та військової техніки РФ».
«Станом на сьогодні українські війська зберігають присутність на території Глушковського району Курської області, сковуючи частину російського наступального угруповання», – додають у Генштабі.
У Центрі протидії дезінформації вказали, що «до річниці початку активних бойових дій у курській області російська пропаганда активізувала дезінформаційну кампанію, спрямовану на дискредитацію Сил оборони України».
«Пропагандисти активізували поширення типових фейків про нібито масові розстріли українськими військовими мирного населення та інші злочини, вживання наркотиків, участь іноземних найманців тощо. При цьому, як і раніше, пропагандистські матеріали не містять жодних доказів», – наголошують у Центрі протидії дезінформації.
Українські військові розпочали Курську операцію 6 серпня 2024 року. Упродовж пів року ЗСУ контролювали місто Суджа, розташоване неподалік від державного кордону України та РФ, а також значні території Суджанського, Коренєвського та Глушковського районів.
Навесні 2025 року російські військові відновили контроль над містом Суджа, Суджанським та Коренєвським районами, а згодом окупували невелику частину Сумського району, йдеться про кілька сіл уздовж кордону. Улітку ЗСУ змогли витіснити російські підрозділи з частини захопленої ними території.
Уряд призначив Олександра Цивінського директором БЕБ – Свириденко
Уряд ухвалив рішення призначити Олександра Цивінського директором Бюро економічної безпеки України, повідомила 6 серпня прем’єр-міністерка Юлія Свириденко.
«Після рішення конкурсної комісії, належних перевірок і проходження поліграфа – немає застережень щодо його кандидатури. Очікуємо на оновлення роботи Бюро, зміцнення інституції та досягнення вагомого рівня довіри між Бюро й українськими підприємцями. Важливо, щоб економічні відносини в Україні не спотворювались тіньовими схемами та щоб бізнес міг розраховувати на повагу з боку держави», – написала голова уряду в телеграмі.
24 червня конкурсна комісія з добору директора Бюро економічної безпеки вирішила передати на розгляд прем’єр-міністру кандидатуру фіналіста – Олександра Цивінського. За законом, директора БЕБ призначає Кабмін на подання прем’єра за пропозицією конкурсної комісії.
Але 7 липня Кабмін повідомив, що розглянув подання комісії щодо призначення на посаду директора БЕБ, а також вивчив додаткові матеріали, «надані зокрема Службою безпеки України, які стосуються питань національної безпеки та містять відповідні безпекові оцінки».
Зрештою уряд запропонував комісії «подати не більше двох кандидатур, які відповідатимуть усім встановленим вимогам, включаючи безпекові критерії».
Олександр Цивінський назвав це рішення Кабінету міністрів відхилити його кандидатуру таким, що «не відповідає закону».
Цивінський очолює третій підрозділ детективів Другого Головного підрозділу детективів НАБУ. За повідомленнями в медіа, під час відбору комісія звернула увагу на лист від Служби безпеки, за яким Цивінський, поміж інших кандидатів, нібито має родичів у Росії. Зокрема, там нібито живе його батько. Під час слухань Цивінський розповів, що з батьком не спілкується.
У коментарі Суспільному 8 липня він сказав, що його «батько, навіть якщо він і є громадянином РФ на даний час, що не підтверджено, останні 30 років живе в Україні». Він також зазначив, що 10 років взагалі не спілкується з батьком.
У Севастополі матір і дочку засудили до 12 років колонії в справі про державну зраду
Російський суд в окупованому Севастополі засудив 42-річну Вікторію Стрілець та її 24-річну дочку Олександру Стрілець до 12 років колонії загального режиму кожну у справі про державну зраду, повідомила російська прокуратура. За даними видання «Медіазона», суд розглянув справу за одне засідання.
За версією слідства, Олександра Стрілець вирішила за винагороду співпрацювати з представниками України й залучила до цього свою маму. У вересні 2023 року вона через неназваний месенджер, як стверджується, передала представникам Головного управління розвідки Міноборони України фотографії російських військових об’єктів, які зробила її мати.
Жінок затримали співробітники управління ФСБ по Чорноморському флоту.
Захист або самі засуджені жінки з коментарями щодо обставин справи публічно не виступали.
За даними правозахисної організації «КримSOS», у 2024 році не менш як 56 кримчан зазнали переслідувань із боку російської влади. Приводами для кримінальних справ стали звинувачення у нібито зв’язках із забороненими в РФ організаціями, державній зраді, шпигунстві, публічних висловлюваннях, організації диверсій чи закликах до насильства.
У Києві до 32 зросло число загиблих унаслідок російського удару 31 липня – влада
У Києві до 32 зросло число жертв ракетно-дронового удару, завданого російськими військовими 31 липня, повідомив зранку 6 серпня начальник Київської міської військової адміністрації Тимур Ткаченко.
«У лікарні помер чоловік, який зазнав важкого поранення шиї під час російської атаки 31 липня... На жаль, наслідки атаки ми продовжуємо фіксувати задовго після самої події. І така ситуація після кожної важкої ночі», – вказав чиновник.
Російські військові завдали по Києву комбінованого повітряного удару вночі 31 липня. Після завершення пошуково-рятувальних робіт стало відомо про 31 загиблу людину, ще понад півтори сотні постраждали. У Святошинському районі Києва ракета знищила під’їзд житлової багатоповерхівки.
Повітряні сили повідомили, що російські військові в ніч на 31 липня атакували Україну 317 засобами повітряного нападу: 309 безпілотниками і вісьмома крилатими ракетами, основним напрямком удару був Київ.
Російський удар був завданий на тлі заяви президента США Дональда Трампа, який сказав, що «дуже розчарований» російським лідером Володимиром Путіним через небажання зупинити війну і «скоротить» свій раніше озвучений 50-денний термін, до якого російський лідер повинен був погодитися на мирні переговори. Трамп заявив, що дедлайн – 10 днів – для Росії розпочинається 29 липня.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Голодують і просять зустрічі з консулом. На грузинському кордоні протестують українці, які не можуть повернутися з Росії додому
Більш ніж сто українців перебувають у буферній зоні на російсько-грузинському кордоні. Частина з них – депортовані українські ексзасудженні, інші – відбували покарання на території РФ за проукраїнську позицію. У підвальному приміщенні без їжі, медичної допомоги вони перебувають місяцями.
15 чоловіків оголосили голодування, вимагаючи зустрічі з представниками українського посольства. Кажуть: відтоді, як українські та грузинські посадовці заявили про початок обговорення евакуації, минуло вже два тижні, але жодних змін так і не відбулося.
Проєкт Радіо Свобода «Ти як?» розповідає усе, що відомо про ситуацію.
Сили РФ атакували Україну 45 дронами – Повітряні сили ЗСУ
У ніч на 6 серпня російські військові атакували територію України 45 ударними БпЛА типу «Шахед» і безпілотниками-імітаторами різних типів із двох напрямків у Росії та з мису Чауда в окупованому Криму, повідомили Повітряні сили ЗСУ.
«За попередніми даними, станом на 09:00 протиповітряною обороною збито або подавлено 36 ворожих БпЛА типу «Шахед» і дронів-імітаторів різних типів на півночі, півдні та сході країни. Зафіксовано влучання дев’яти БпЛА на трьох локаціях, а також падіння збитих (уламки) на одній локації», – вказано в повідомленні.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Авіаудар на Запоріжжі: двоє людей загинули, 12 поранені – ОВА
Унаслідок російського удару по Запорізькому району загинули двоє людей, ще 12 зазнали поранень, повідомив голова обласної військової адміністрації Іван Федоров. За його словами, серед поранених є четверо дітей.
«Направлено до лікарні пʼятеро людей у тяжкому та середньому стані. Пошкоджені щонайменше девʼять будівель. Екстрені служби працюють», – інформує очільник області.
У першому повідомленні про завданий зранку 6 серпня авіаудар Федоров повідомляв про трьох постраждалих.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
На фронті за добу відбулося 143 бої – Генштаб ЗСУ
Упродовж доби 5 серпня на фронті відбулося 143 бойових зіткнення, повідомляє Генеральний штаб ЗСУ.
«Вчора противник завдав по позиціях українських підрозділів та населених пунктах двох ракетних і 107 авіаційних ударів, застосував дві ракети й 147 керованих бомб. Крім цього, здійснив 5731 обстріл, з них 64 – із реактивних систем залпового вогню, та залучив для ураження 4224 дронів-камікадзе… Вчора авіація, ракетні війська та артилерія Сил оборони уразили два артилерійських засоби, вісім районів зосередження особового складу, озброєння й військової техніки та чотири пункти управління противника», – вказано в ранковому зведенні.
Понад третина боїв зафіксована на Покровському напрямку в Донецькій області.
«На Покровському напрямку наші захисники зупинили 52 атаки агресора у районах населених пунктів Покровськ, Попів Яр, Володимирівка, Бойківка, Суворове, Котлине, Новоекономічне, Муравка, Миролюбівка, Миколаївка, Родинське, Сухецьке, Дачне, Промінь, Молодецьке, Лисівка, Звірове, Удачне, Новоукраїнка, Олексіївка та в напрямку Новопавлівки», – йдеться в повідомленні.
Бої також тривали на Північно–Слобожанському і Курському, Південно-Слобожанському, Куп’янському, Лиманському, Сіверському, Краматорському, Торецькому, Новопавлівському, Гуляйпільському, Оріхівському та Придніпровському напрямках.
Покровський напрямок на Донеччині є однією з найбільш гарячих ділянок фронту. Протягом останнього року переважно там фіксують найбільшу кількість бойових зіткнень.
26 липня речник ОСУВ «Хортиця» повідомив, що, хоча Покровський напрямок залишається найбільш інтенсивним, основна мета російських військ зараз змінилася: «якщо узимку мова більше йшла про західні околиці, те, що на захід і на південь від Покровська, то зараз головна місія росіян – вклинитися між Покровськом і Костянтинівкою і становити загрозу Покровсько-Мирноградській агломерації вже зі сходу».
Як повідомив 29 липня проєкту Радіо Свобода «Новини Приазовʼя» речник Сил оборони півдня Владислав Волошин, російські війська намагаються створити «смугу смерті» вздовж лінії бойового зіткнення в тилу ЗСУ – на Херсонському та Запорізькому напрямках.
РФ просить Ефіопію про оренду пасажирських літаків
Росія намагається орендувати пасажирські літаки в Ефіопії, включивши до операції роботу екіпажів і технічне обслуговування. Це має допомогти російським перевізникам поповнити парк авіатехніки, його поновлення зупинилося через повномасштабне вторгнення в Україну.
Як повідомляють видання newsaero.info та Ch-aviation (на публікації звернули увагу «Важные истории»), переговори з головою Управління цивільної авіації Ефіопії Йоганнесом Аберою 29 липня провів російський торговельний представник Ярослав Тарасюк.
Москва хоче взяти авіатехніку до так званого мокрого лізингу, він передбачає, що літаки постачаються разом із екіпажами та набором послуг, включно з ремонтом. Крім того, Росія зацікавлена в обслуговуванні літаків на території країни.
Постачання нової авіатехніки до Росії заборонене міжнародними санкціями після початку війни в Україні в 2022 році. Москва купує повітряні судна в обхід санкцій на вторинному ринку. Лізинг санкції поки що не забороняли.
Проте більшість парку ефіопських авіакомпаній також перебуває в лізингу, і на переуступлення техніки їм потрібно буде отримувати дозвіл у власників. Крім того, ефіопським перевізникам не вистачає літаків і для власних потреб, зазначає місцева преса.
Росія втратила за добу понад тисячу військових і більш як пів сотні артсистем – Генштаб ЗСУ
Росія за час повномасштабного вторгнення в Україну втратила близько 1 059 270 своїх військових, зокрема 1010 осіб – за останню добу, такі дані вранці 6 серпня навів український Генштаб.
У командуванні ЗСУ також оприлюднили дані про втрати Росією військової техніки:
- танки – 11072 (+1 – за останню добу)
- бойові броньовані машини – 23091
- артилерійські системи – 31133 (+52)
- РСЗВ – 1455 (+3)
- засоби ППО – 1203
- літаки – 421
- гелікоптери – 340
- БпЛА оперативно-тактичного рівня – 49767 (+147)
- крилаті ракети – 3555
- кораблі / катери – 28
- підводні човни – 1
- автомобільна техніка й автоцистерни – 57475 (+138)
- спеціальна техніка – 3936 (+1).
Росія офіційно свої втрати не розкриває. Москва востаннє називала кількість убитих у вересні 2022 року ‒ тоді заявляли про 5937 загиблих.
Київ також тривалий час не озвучував втрат, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни. Водночас президент України Володимир Зеленський 16 лютого в інтервʼю NBC News заявив, що від лютого 2022 року у війні Україна втратила загиблими понад 46 тисяч солдатів і близько 380 тисяч пораненими.
1 серпня президент США Дональд Трамп навів дані про втрати України й Росії у повномасштабній війні, яку Москва веде з лютого 2022 року. «Мені щойно повідомили, що майже 20 тисяч російських солдатів загинули цього місяця у безглуздій війні з Україною. З початку року Росія втратила 112,5 тисячі солдатів… Україна, однак, також сильно постраждала. З 1 січня 2025 року вона втратила приблизно 8 тисяч солдатів, і це число не включає зниклих безвісти», – написав Трамп у власній мережі TruthSocial, не вказавши, хто саме надав йому ці дані.
З початку повномасштабної війни Росії проти України до 29 липня на фронті загинуло 121 507 російських військовослужбовців, ідеться 1 серпня в новому звіті Бі-Бі-Сі, «Медіазони» та команди волонтерів, які ведуть підрахунок втрат військовослужбовців за відкритими джерелами. Журналісти у своїх публікаціях незмінно вказують, що реальні втрати російських військових значно вищі – не про всі смерті повідомляють ЗМІ та органи влади, не всі військові поховання можуть підрахувати волонтери.
Спецпосланець Трампа Віткофф прибув до Москви
Спецпосланець президента США Дональда Трампа Стів Віткофф зранку 6 серпня прибув до Москви для зустрічі з російським керівництвом. В аеропорту Внуково його зустрічав голова Російського фонду прямих інвестицій, спецпредставник президента РФ з економічної співпраці із зарубіжними країнами Кирило Дмитрієв, повідомляють російські інформагенції.
Віткофф востаннє приїздив на переговори до Москви 25 квітня, а раніше, 11 квітня, до Санкт-Петербурга. Обидва рази президент РФ Володимир Путін проводив із ним зустрічі. Від початку року це вже п’ятий візит Віткоффа до Росії.
Дональд Трамп дав Росії час до п’ятниці, 8 серпня – до цього часу Москва повинна досягти прогресу в припиненні війни проти України, інакше він запровадить мита й інші заходи проти Москви. Перед цим президент США заявив, що він «дуже розчарований» Путіним.
У Кремлі заявили, що «взяли до уваги» заяву президента США Дональда Трампа. Водночас речник російського президента Дмитро Пєсков зауважив, що «спеціальна військова операція», як у Росії називають війну проти України, триває.
Трамп повідомив, що його спецпредставник Стів Віткофф прибуде до Росії цього тижня.
5 серпня видання Bloomberg з посиланням на свої джерела написало, що Кремль зважує варіанти поступки президенту США Дональду Трампу, яка може включати повітряне перемир’я з Україною, щоб спробувати запобігти загрозі вторинних санкцій.
Навесні Росія двічі оголошувала перемир’я, але, за даними української сторони, не дотримувалася його.
Троє людей постраждали через авіаудар по Запорізькому району – ОВА
Російські військові зранку 6 серпня атакували Запорізький район, повідомив голова обласної військової адміністрації Іван Федоров.
«Авіаційним ударом пошкоджені будівлі. Відомо про щонайменше трьох постраждалих», – інформував очільник області.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
США схвалили продаж Україні послуг із обслуговування гаубиць М777 на більш як 200 мільйонів доларів
Державний департамент США затвердив продаж Україні послуг із ремонту, технічного обслуговування та логістики для гаубиць M777, загальна вартість пакета становить 203,5 мільйона доларів. Про це йдеться в повідомленні оборонного відомства США.
Вартість першого пакета становить 104 мільйони доларів, він передбачає продаж Україні військового обладнання, ремонтні послуги та підтримку для гаубиць M777 та пов’язаного з ними обладнання. Головним підрядником за цим контрактом буде компанія BAE Systems із Великої Британії.
Другий пакет на суму 99,5 мільйона доларів передбачає транспортні та логістичні послуги, підрядника визначать з-поміж затверджених постачальників США.
23 липня Сполучені Штати схвалили продаж Україні зенітних ракетних комплексів Hawk у модифікації Phase III та бойових машин піхоти Bradley на суму 322 мільйони доларів.
24 липня США санкціонували продаж Україні обладнання для протиповітряної оборони та ремонту сахохідних гаубиць М109 на загальну суму 330 мільйонів доларів.
14 липня президент США Дональд Трамп заявив під час зустрічі з генсеком НАТО Марком Рютте, що планує надати Україні зброю на «мільярди доларів», яку закупить НАТО. Він назвав системи протиповітряної оборони Patriot серед військового обладнання, яке планується надати Україні.
Водночас Трамп зазначив, що «незадоволений» політикою Росії, яка останнім часом посилила повітряні атаки на Україну. Він повідомив, що США планують запровадити 100-відсоткові вторинні мита, якщо мирна угода не буде досягнута протягом 50 днів. У Європі привітали цю заяву, але вважають, що 50 днів – це дуже багато.
«Кінець найспекотнішої війни»: чим завершиться літня кампанія Росії на Донбасі?
Літня кампанія 2025 року, за оцінками військових та аналітиків, передбачала, що армія РФ сфокусує свою увагу на двох містах – Покровську і Костянтинівці. До кінця літа лишилось три тижні, але жодне з цих міст агресор захопити не зміг. Ба більше, атакувати одразу на двох напрямках агресору виявилось не під силу, і армії РФ довелося обирати. За кількістю штурмів і просувань, схоже, противник зробив ставку на Покровськ.
На тлі відсутності помітних успіхів російське Міноборони 31 липня заявило про нібито повну окупацію Часового Яру – невеликого міста, що відкриває шлях до агломерації Костянтинівка – Слов’янськ – Дружківка – Краматорськ. Однак, як заявив в ефірі Радіо Донбас Реалії пресофіцер 24-ї окремої механізованої бригади імені короля Данила Іван Петричак, бої за місто тривають, а українські війська досі утримують кілька мікрорайонів.
Донбас Реалії (проєкт Радіо Свобода) розпитали у військового експерта, військовослужбовця 41-ї окремої механізованої бригади Кирила Сазонова:
- Як може завершиться останній місяць літньої кампанії Росії?
- Навіщо армії РФ потрібне було захоплення Часового Яру «на папері»?
- І до чого готуватися Україні восени?
Генштаб ЗСУ: від початку доби на фронті було 113 боєзіткнень, половина – на трьох напрямках
Від початку цієї доби на відбулося 113 бойових зіткнень, повідомляє Генеральний штаб ЗСУ.
Найбільше атак було на Покровському напрямку – від початку доби російські загарбники 28 разів намагалися просунутися на позиції українських підрозділів у районах населених пунктів Попів Яр, Володимирівка, Бойківка, Суворове, Новоекономічне, Миролюбівка, Миколаївка, Родинське, Сухецьке, Промінь, Молодецьке, Лисівка, Звірове, Удачне, Новоукраїнка, Олексіївка та в напрямку Новопавлівки. Досі тривають три боєзіткнення.
Також 30 атак було Лиманському та Новопавлівському напрямках – на Лиманському напрямку російські війська 19 разів атакували позиції Сил оборони поблизу семи населених пунктів, бої не вщухають у чотирьох локаціях. На Новопавлівському напрямку сили РФ 11 разів намагалися прорвати українську оборону біля населених пунктів Піддубне, Воскресенка, Шевченко, Темирівка та в напрямку Іванівки, Новоіванівки – бої тривають у чотирьох локаціях.
Противник продовжує свої атаки на Північно-Слобожанському, Південно-Слобожанському, Курському, Куп’янському, Сіверському, Краматорському, Торецькому, Оріхівському та Придніпровському напрямках. На Гуляйпільському напрямку наступальних дій не було.
Покровський напрямок на Донеччині є однією з найбільш гарячих ділянок фронту. Протягом останнього року переважно там фіксують найбільшу кількість бойових зіткнень.
26 липня речник ОСУВ «Хортиця» повідомив, що, хоча Покровський напрямок залишається найбільш інтенсивним, основна мета російських військ зараз змінилася: «якщо узимку мова більше йшла про західні околиці, те, що на захід і на південь від Покровська, то зараз головна місія росіян – вклинитися між Покровськом і Костянтинівкою і становити загрозу Покровсько-Мирноградській агломерації вже зі сходу».
Як повідомив 29 липня проєкту Радіо Свобода «Новини Приазовʼя» речник Сил оборони півдня Владислав Волошин, російські війська намагаються створити «смугу смерті» вздовж лінії бойового зіткнення в тилу ЗСУ – на Херсонському та Запорізькому напрямках.